Попри те, що “Стар трек” я дивлюся регулярно і багато, пишу я про нього мало, радше принагідно. Цю прикру несправедливість треба виправити, бо як же так. Ось і привід підвернувся: передивилася один за одним дві серії, зняті з перервою в 30 років. І такі цікаві паралелі…
“Гнів Хана” – це другий з повнометражних фільмів серії, “Політ у пітьму” (цей переклад видається мені більш адекватним для “Into darkness”, ніж “Відплата”) на даний момент найновіший. “Гнів Хана” – таку назву має також одна чи дві із серій оригінального серіалу. Хан – такий собі покращений землянин, продукт роботи з генами і евгенічних воєн 21-22 сторічь, він має купу фізичних переваг порівняно із непокращеним Кірком (після закінчення цих самих воєн, як ми знаємо, людство відмовилося від таких покращень), але фізичні дані – то ще не все.
Отже, глядач вперше стикається з Ханом в оригінальному серіалі – “Ентерпрайз” підбирає в космосі застарілий корабель, в якому в анабіозі подорожують невідомі – це виявляється Хан і його теж покращена команда. Дивно, але Кірк уже знайомий з Ханом (це важливо, ми до цього ще дійдем). Після різних пригод і перепетій Хана і його людей висаджують на одній придатній до життя незаселеній планеті, де вони будуть жити довго і щасливо.
Друга зустріч із Ханом відбувається через десяток з чимось років. Кірк уже адмірал, він постарів, носить окуляри і загалом більше сидить у штабах, ніж літає (що не йде йому на користь). Але цього разу відбувається якась дупа на планетоїді, де група науковців випробовує “Генезис” – чудесний апарат, котрий може сформувати на будь-якій планеті придатні до людського життя умови, і, як завжди, Кірка посилають розрулити цю саму дупу. З планетою Хана стався катаклізм космічного масштабу, у результаті чого вона стала мало придатною до життя і багато людей загинуло. Ясне діло, Хан винуватить у всьому Кірка і збирається йому помститися, але жага помсти – не найкращий помічник, Хан занапащує свою команду і програє.
Третя зустріч глядачів з Ханом стається у 2013 році, а для Кірка і Спока – ще до згаданої вище першої зустрічі (якщо ви ще щось розумієте, то тут стає зрозуміло, звідки Кірк і Спок знали Хана, якщо не розумієте, то просто уявіть, що фільми знімалися не в хронологічній послідовності). Загалом ця серія показує, як же ж той Хан і його покращена команда взялися в космосі і все таке.
Цікаво, що в результаті третьої (для нього) зустрічі з Ханом гине Спок, а в результаті першої (для нього) – Кірк. Обидва гинуть однаково – від радіації, рятуючи “Ентерпрайз” від знищення, вручну поправляючи ядро варп-двигуна. Виникає такий собі ефект цитати чи зациклення, дуже цікавий ефект. Різниця в тому, що коли ви дивитеся “Політ у пітьму”, то розумієте, що в цей момент Кірк не може вмерти, бо це ж пріквел до оригінального серіалу, тому інтрига тільки в тому, як же його оживлять. (Ще одне зауваження, що в «польоті в пітьму», звичайно, гине Кірк, але для особливо злобних фанатів, то не Кірк узагалі, бо акторський склад, звичайно, помінявся.) Відбувається це завдяки фантастичним регенеративним можливостям Ханової крові і то ще в цій серії (бо який сенс тягнути ґуму, якщо й так все ясно). Втім, відтепер у жилах Кірка тече Ханова кров і єдина причина, чому режисери ще не скористалися цим багатообіцяючим моментом, у тому, що раніше вони цього не знали 🙂 Зі смертю Спока все значно цікавіше. Ще в оригінальному серіалі було видно таку закономірність, що практично в кожній серії хтось із команди гинув, не з центрального набору героїв, зате практично щоразу. Тому коли врешті у “Гніві Хана” гине Спок, то це дуже сумно, але сприймається за чисту монету. Вулканці хоч і сильніші за людей, але і їх радіація вбиває. Домовину зі Споком урочисто відправляють на планету, перетворену “Генезисом’, аби він там спочив з миром. І доки не перегляне наступної серії, глядач не буде знати, що з тими вулканцями не все так просто. На новій планеті декілька ще живих клітин Спока еволюціонують і виростуть знов у Спока, а бактерії з домовини виростуть у здорових хробаків і зжеруть одного чи кількох поганих дядьків, але все це буде вде в наступній серії “У пошуках Спока”, про яку я колись теж напишу, якщо знайду якусь цікаву паралель, абощо.
Дивитися? Для мене це навіть не питання. “Стар трек”, а надто частина яка стосується “Ентерпрайзу” – це знакове явище для західної культури, не один науковець на ньому виріс і став науковцем, і хоч ми у нашому радянському і пост- світі цього не знали, це не означає, що західну культуру і особливо кіно, а також науку можна вповні збагнути без знання “Стар треку”.
instytutka 